Земля, що вбиває. «Агробарони» з російським слідом Ірина Костюшко та Павло Бабіч перетворюють українських селян на нових кріпаків

Трагічну розв’язку отримала спроба мешканки cела на Житомирщині продати власний земельний пай, який знаходиться в оренді у компанії «Агро Ємільчине», що належить Ірині Костюшко та Павлу Бабичу. В результаті – сім’я залишилась без грошей на лікування від онкологічної хвороби та пережила самогубство рідної людини. У власників бізнесу Ірини Костюшко та Павла Бабича ЗМІ виявили особисті та бізнесові зв’язки з країною агресором.

Події останнього року, що розгортаються у родині військового ЗСУ з маленького села на Житомирщині, стали віддзеркаленням проблеми, знайомої тисячам українських родин: селяни, віддавши свої паї в оренду недобросовісним ділкам, ризикують втратити контроль над власною землею. Саме такими ділками в цій історії виявились власники групи аграрних компаній: «Агро Ємільчине», «Зоря Агро», «Зоря Агро Груп», "Український Харчовий Альянс Еко" та інших. Від 2014 р. бізнесвумен з російським паспортом Ірина Костюшко та її бізнес-партнер підприємець на російські гроші Павло Бабіч, прикриваючись гаслом відродження українського льонарства, розпочали «опановувати» землі Житомирщини, нав’язуючи власникам паїв довгочасні договори оренди та привласнюючи землі громад.

Незаконні дії Ірини Костюшко на землях Житомирщини вже отримали юридичну оцінку з боку правоохоронних та судових органів: від 2022 року Нацполіція розслідує низку кримінальних проваджень за фактами привласнення шляхом шахрайства службовими особами низки сільгосппідприємств земельних ділянок, а в 2025 році Верховний суд повернув у власність Коростенської громади Житомирської області понад 500 га землі, незаконно привласнених одним із підприємств Ірини Костюшко. Але там, де держава ще може захистити громаду від незаконних дій, окремий селянин залишається наодинці зі своєю бідою.

Коли в 2016 році родина Петренків (прізвище змінено з етичних міркувань), як і десятки інших односельців, на довгі 20 років віддала в оренду компанії «Агро Ємільчине» свої паї у 8 га під мізерну плату 90 дол на рік, це здавалося єдиним способом отримати бодай якусь копійку з власності, яка не могла бути продана через відсутність ринку. Коли ж в 2021 році ринок землі запрацював, селяни зберігали паї як останній резерв на чорний день. Але саме тоді вони виявили: їхня земля вже не належить їм у повному сенсі. Продати пай, обтяжений кабальним договором, практично неможливо.

Біда прийшла до родини Петренків в 2024 році – у ще молодої 55-річної жінки, чий син вже три роки захищає державу в лавах ЗСУ, діагностували онкологічне захворювання, яке потребує дорогого лікування. Єдиним шансом врятувати життя стало рішення продати земельні паї. Однак це рішення стало для родини лише початком довгої дороги поневірянь і принижень від «сильних світу».

За законом саме орендар отримує першочергове право викупити землю у власника. Агропідприємство «Агро Ємільчине», яке роками користувалося землею родини за безцінь, заявило: купувати ми не будемо. Інвестори ж не хотіли зв’язуватися із землею, обтяженою кабальним договором з низькою орендною платою. Фермери відверто казали: їм потрібна вільна земля, а не «папка проблем». Але місцевий представник «Агро Ємільчине» заявив родині: ми розірвемо договір оренди, але ви віддасте нам 60% від вартості продажу землі.

У відчаї родина звернулася безпосередньо до власника агрокомпанії – Павла Бабича. У листах благали: розірвіть договір, дайте можливість продати землю або купіть за ринковою ціною. Слова звернення дочки важко хворої жінки не мали залишити байдужим:

«Добрий день, Павло Петрович! Набирала вас не відповідаєте, опишу ситуацію нижче… мама після інсульту ( брат вже як 3 роки в ЗСУ був крепко поранений під Прогресом в 2024 Донецької області) ходить з палкою, відняло праву частину, ще «приключилась» онкологія, зараз на хімії – вже без волосся…

Просимо Вас… якщо є можливість купуйте дану ділянку але за ринковою ціною, якби не ситуація з хворобою нехай ще 100 років вона була б у вас в оренді, але у нас виходу нема потрібні кошти і не малі. Допоможіть будь ласка, ціна договору – життя людини…. у мами 3 ділянки у вас в оренді, просимо розірвати 1…..в складний час живемо, але людяність я вірю переможе… »

Але власник агробізнесу навіть не відповів. Жодного рядка. Жодного дзвінка. Лише холодне мовчання, яке вбиває не гірше кулі.

Відчай і безвихідь зруйнували сім’ю – не витримавши психологічного тиску та несправедливості пішов з життя батько родини. Здавалося, ця смерть мала б зрушити навіть кам’яне серце. Але Павло Петрович Бабич залишився байдужим. Для нього людське життя виявилося менш вартісним, ніж пункт у договорі.

Таке ставлення до біди селянської родини, нехтування і зневага до селян є, очевидно, не лише проявом моральних якостей бізнесмена П.Бабича. але, й результатом вседозволеності і безкарності, до яких звикли подібні бізнесмени. Майже десятиліття таку вседозволеність Павлу Бабичу забезпечувала його бізнес-партнерка Ірина Костюшко, яка є депутатом Житомирської обласної ради, де входить до Постійної комісія з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та розвитку села. Втім наразі в ЗМІ з’явилась інформація що фракція «Пропозиція» Житомирської облради навесні 2025 року позбулась одіозної депутатки, через наявність у неї паспорту рф.

Сьогодні родина Петренків залишились сам на сам зі своїми болючими проблемами, головною з яких стала жадібність власника аграрного бізнесу. У державі, де українці віддають життя за землю на фронті, у тилу земля стала пасткою, що вбиває своїх господарів. І в цій трагедії винні конкретні бізнесмени, які ставлять прибуток вище за людське життя і від свавілля яких селян захистити, виявилось, немає кому.

Залишається сподіватись, що результатом подальшої роботи правоохоронних органів стане не лише припинення діяльності сумнівних бізнесів на українській землі, але й правова оцінка їхніх дій у відносинах з простими людьми села.